НАТО доведеться відкривати вогонь по літаках РФ: Павел назвав небезпечну умову

НАТО може зіткнутися з необхідністю збивати російські літаки або безпілотники, якщо вони навмисно порушуватимуть повітряний простір союзників і не реагуватимуть на попередження. Президент Чехії Петр Павел вважає, що надмірна стриманість альянсу може сприйматися Москвою як небажання діяти рішуче.

Павел, який у минулому очолював Військовий комітет НАТО, заявив, що російські військові літаки та дрони випробовують готовність країн альянсу реагувати на порушення своїх кордонів.

«Може настати момент, коли нам доведеться збити деякі з цих літаків або безпілотників, які перевіряють нашу готовність», — сказав президент Чехії.

Він визнав, що союзники прагнуть не допустити неконтрольованої ескалації у відносинах із Росією. Водночас, на його думку, відсутність жорсткої відповіді Москва може трактувати як слабкість.

«Я побоююся, що вони побачать відсутність у нас волі до рішучих дій. У російському розумінні це означає слабкість. А вони поважають силу», — заявив Павел.

Президент Чехії нагадав про попередні випадки небезпечного зближення російської авіації з силами НАТО. За його словами, подібну тактику він спостерігав ще під час роботи в альянсі, коли російські літаки перевіряли реакцію американських пілотів над Сирією.

Окремо Павел згадав порушення повітряного простору Туреччини. У 2015 році турецькі військові збили російський військовий літак після чергового інциденту біля свого кордону.

«З одного боку, вони провокують. З іншого — перевіряють, якою буде наша реакція», — пояснив Павел.

У НАТО вже передбачені процедури для ситуацій, коли військовий літак ненавмисно опиняється в повітряному просторі іншої держави. Екіпажу передають попередження та намагаються встановити з ним зв’язок.

Іншим сценарієм Павел назвав свідоме порушення кордону, коли літак не відповідає на звернення та не змінює курс після попереджень.

«Якщо це робиться навмисно і порушник не реагує на наші заходи, нам доведеться діяти, оскільки в іншому разі Росія просто піде далі», — заявив президент Чехії.

Данська військова розвідка також попереджала про ризик посилення російських гібридних атак проти країн НАТО найближчими місяцями. Ризик обмеженого військового нападу на одну або декілька держав альянсу, які межують із Росією, вона оцінила як низький, але такий, що зростає.

Павел також висловив сумнів у готовності президента Росії Володимира Путіна до реальних переговорів про припинення війни проти України. За його словами, він не бачить із боку Москви значущих кроків у цьому напрямку.

Президент Чехії заявив, що російські умови для переговорів фактично позбавили б Україну суверенітету. На його думку, переговорний процес має починатися з припинення вогню, після чого сторони могли б перейти до переговорів без попередніх умов.

Ще однією проблемою Павел назвав запаси озброєнь країн НАТО. Війни в Україні та на Близькому Сході, за його словами, продемонстрували, наскільки швидко можуть витрачатися боєприпаси, особливо високоточні.

«З огляду на обсяги боєприпасів — особливо високоточних, — що витрачаються за короткий проміжок часу, ми по обидва боки Атлантики чудово розуміємо, наскільки нам не вистачає запасів такого озброєння», — сказав Павел.

Він закликав Європу та США нарощувати виробництво зброї та змінювати системи оборонних закупівель, які назвав надзвичайно тривалими та неповороткими.

На тлі цих заяв сталися нові інциденти біля кордонів НАТО. У середу російський військовий вертоліт Мі-8 перетнув кордон із боку Калінінграда та увійшов у повітряний простір Польщі, після чого польська сторона підняла винищувачі. Наступного дня Румунія підняла F-16 через неідентифікований повітряний об’єкт, який перетнув її кордон із боку України.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover