Смертельна повінь у Непалі може стати не останньою: вчені пояснили причину

Руйнівна повінь, яка 26 серпня накрила прикордонний район Непалу та Тибету, могла бути пов’язана з обвалом льодовика або проривом льодовикового озера. Науковці попереджають, що потепління клімату створює дедалі сприятливіші умови для подібних катастроф у Гімалаях.

Спочатку Геологічна служба США зареєструвала подію як землетрус магнітудою 4,4. Однак після аналізу даних сейсмічних станцій, довгоперіодних хвиль та супутникових знімків фахівці дійшли іншого висновку.

В USGS заявили, що сейсмічна подія насправді була обвалом льодовика та потоком уламків. Землетрусу в цьому випадку не зафіксували.

Точну причину трагедії ще встановлюють. Водночас фахівці вже звернули увагу на можливий зв’язок події зі змінами клімату.

Доктор Воутер Буйтаерт, фахівець із гідрології та водних ресурсів Імперського коледжу Лондона, вважає, що подібні катастрофи можуть ставати частішими через глобальне потепління.

Підвищення температури призводить до скорочення льодовиків і може робити їх менш стабільними. Додатково небезпеку посилюють лісові пожежі, екстремальні погодні явища та зміни у використанні земель, які можуть дестабілізувати гірські схили.

У крутих гірських районах із вузькими долинами це створює умови для стрімких потоків води, каміння та інших уламків.

Одним із можливих пояснень повені називають GLOF — раптовий прорив льодовикового озера. Такі водойми можуть утворюватися біля льодовиків або під ними, а воду в них іноді утримують природні моренні дамби.

Якщо така дамба руйнується, великий обсяг води за короткий час спрямовується вниз долиною. Разом із водою рухаються бруд, каміння та уламки, що значно збільшує руйнівну силу повені.

Гляціолог і полярний інженер доктор Адріан Маккаллум зазначив, що подібні явища стають поширенішими в гірських районах світу. За його словами, відступ льодовиків призводить до накопичення води, яка може прорвати природні загородження.

Водночас науковці застерігають від надто однозначних висновків щодо конкретної повені. Кліматологиня Британської антарктичної служби Елла Гілберт наголосила, що наразі неможливо остаточно встановити прямий причинно-наслідковий зв’язок між цією трагедією та глобальним потеплінням.

Однак загальна тенденція викликає занепокоєння. За її словами, потепління дестабілізує льодовики Гімалаїв, а темпи їхньої втрати з 2000 року подвоїлися.

Непал особливо вразливий до таких змін через складний гірський рельєф, крихкі екосистеми та обмежені можливості адаптації до кліматичних загроз.

Дослідження, опубліковане в липні 2026 року в журналі Frontiers in Climate, також попередило, що Гімалайський регіон нагрівається швидше за середній світовий показник. Це прискорює танення льодовиків і може збільшувати ризик проривів льодовикових озер.

Для Непалу така небезпека не нова. За даними дослідження, у країні вже зафіксували щонайменше 45 проривів льодовикових озер на 39 водоймах, причому деякі з цих подій призвели до загибелі людей.

Науковці очікують, що подальше підвищення температури може посилити ризики. Якщо глобальне потепління перевищить 1,5 °C, небезпека повеней, танення льодовиків, проривів льодовикових озер і посух може суттєво зрости.

Експерт із ризиків і стійкості Університету Сіднея доктор Надер Надерпажу вважає, що одним із головних способів захисту людей мають стати системи раннього попередження.

Сучасні технології дають змогу відстежувати накопичення води та інші зміни, які можуть сигналізувати про небезпеку. Своєчасне попередження громад, розташованих нижче за течією, здатне допомогти людям підготуватися до можливого прориву та зменшити кількість жертв.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover